Фіто аптека - Дикоростучі їстівні рослини

ЦИКОРІЙ ДИКИЙ, петрові батоги (рос. цикорий дикий) — Cichoriumintybus L.

Як бур'ян зустрічається по всій Україні. Дикоростуча рослина, росте край доріг, коло канав, на пустирях. Культивується як харчова. Корені містять інулін, глікозид «ітибін», вітамін Вь дубильні речовини, вітамін С, цукри, холін та інші речовини. Листя — інулін, аскорбінову та цикорієву кислоти. Відвар цикорію має протимікробні та в'яжучі властивості. Кореневища, суцвіття та листя цикорію в науковій медицині не застосовуються. Але експериментально доведено, що відвар та настій кореня цикорію, прийняті всередину, посилюють роботу серця, діють заспокійливіше на центральну нервову систему, збуджують функціональну діяльність органів травлення.

У народній медицині свіжі листки, кореневища, висушену траву цикорію застосовують при цирозі печінки, опуху селезінки, запорах, нервових хворобах, недокрів'ї, малярії, подагрі, жовтяниці, екземах, хворобах нирок, при гіперацидному гастриті, ентериті, коліті, авітамінозі С, недузі, захворюваннях суглобів тощо.

Молоде листя цілком їстівне, у вигляді салату його вводять у дієтичне харчування хворим на діабет. Листя відбі-люють: як тільки зійде сніг, їх накривають папером або соломою і листя стає ніжним, салатного кольору. Тоді його збирають, варять в солоній воді, вживають і сирим, попередньо витримавши в підсоленій воді півгодини, та готують з нього салати.

Якщо на плантаціях буряків росте цикорій, там не зустрінете шкідника нематоду. Рослина медоносна, довго квітне, дає багато нектару і пилку.

Цикорій салатний (ендивій) — походить з Індії. Його одержано селекційним методом. Відомий ще з античних часів. Розповсюджений в багатьох країнах Європи і Америки. Вирощують його як ранньолітню та осінню культуру. Щедрий на вітаміни, містить багато солей заліза та кальцій, калій, легко засвоюваний організмом вуглевод інулін та гірку речовину інтибін. Кореневище дає сурогат . кави. Для відварів збирають листки і квіти під час цвітіння, а кореневище — восени або навесні.

Свіжий сік цикорія дикого вживають по 1 столовій ложці на склянку молока тричі на день. Зовні — для лікування екзем вживають примочки з відвару трави або кореня.

Салат.
300 г молодих пагінців, 20 г маргарину, сіль. Цикорій промити, нарізати шматочками довжиною по 3 см, тушити з маргарином, доклавши солі, 25 хвилин. Охолодити, посипати петрушкою або кропом.

Кава.
Промите кореневище цикорію висушити на повітрі в затінку, підсмажити до брунатного кольору в духовці, змолоти.

Салат.
200 г кореневища цикорію, 200 г картоплі, 50 г соняшникової олії, сіль — до смаку. Кореневище відварити в підсоленій воді, заправити олією. Докласти відварену картоплю, порізану на шматочки і старанно змішати з цикорієм.

Пюре.
150 молодих листків та стебел цикорію, 250 г яблук, 15 г жиру, сіль, цукор. Промиті листя та стебла пропускають через м'ясорубку або товчуть у ступці, докладають жиру, злегка підсмажують на сковорідці, додають спечені чи тушені яблука (протерті на друшляк), змішують і подають на стіл як гарнір до круп'яних страв по 3 столових ложки на 1 порцію.