Гірчиця сарептська

Фіто аптека - Дикоростучі їстівні рослини

This text has no standard translation into English, and therefore presented in its original language. You can use the tool "Translate Tools" (on the page top left) to carry out on-line translation.

ГІРЧИЦЯ САРЕПТСЬКА (рос. горчица сарептская) — Brassica juncea L.

Зустрічається як бур'ян у посівах, коло жита, вздовж доріг в європейській частині колишнього СРСР, на Кавказі, в Сибіру. Як олійна рослина культивується в південних районах колишнього СРСР.

У насінні міститься до 47 % жирної олії, глікозид синигрин і фермент мирозин, інші речовини. Рослина отруйна. Олія застосовується в хлібопекарському виробництві, в консервній, текстильній та миловаренній промисловостях, в медицині, косметиці та як адсорбуюча речовина. З порошку жмихів насіння готують столову гірчицю та гірчичники. Жйшхи, після вилучення з них леткої олії, йдуть на корм худобі в суміші з іншими кормами.

Гірчичники і летка олія широко використовуються як подразнюючі та відволікаючі засоби. Лікарське значення препаратів гірчиці є результатом рефлекторних впливів, які виникають при подразненні шкірних рецепторів.

Для лікування при статевих розладах та при фізичному виснаженні застосовуються гірчичні ванни в суміші з м'ятою та аїром: 100 г гірчичного порошку, 50 г кореневища аїру, 50 г м'яти заливають трьома літрами окропу, настоюють 10 годин. Увечері приймають 10—14-хвилинну ванну з гарячої (37—38 °С) води. На 15 літрів води додають три літри вищевказаного настою.

Translate Tools