Фіто аптека - Дикоростучі їстівні рослини

ОЖИНА СИЗА (рос. ежевика) — Rubus caesius L.

На території України ожина росте коло шляхів, в заростях, байраках, по берегах річок. У Північній Америці та в Англії її широко культивують. Древні греки називали кров'ю титанів, яку ті пролили у боротьбі з богами. У плодах містяться: глюкоза до 3,6 %, фруктоза де 3,2 %, цукроза до 0,6 %, вітаміни С, В, каротин, пектинові, дубильні та ароматичні речовини, солі калію, мідь, марганець. Плоди поліпшують перистальтику (хвилевидні скорочення м'язів кишок), обмін речовин організму та склад крові. Вони входять як компоненти в дитячі та дієтичні страви. Недозрілі плоди мають в'яжучу дію, а зрілі-—легко послаблюючу. Відвар листя з недозрілими плодами знижує кров'яний тиск. Настій листя призначають при захворюванні верхніх дихальних шляхів, також як відхаркувальне, а ще — як заспокоююче при підвищеній збудливості та безсонні. Чай із плодів — загальнозміцнюючий та заспокійливий засіб (при клімактеричних неврозах), а гарячий відвар з листя вживають при простудах та як потогінний засіб. Відвар кореня — сечогінний.

Листя ожини має сильну бактерицидну дію. Ще в стародавні часи Діоскорид вживав його для лікування шкіри, ураженої лишаями, гнійними -ранами, екземою, виразкамй. Для полоскання горла і рота, для примочок при екземі і тепер на Україні народ користується напаром з листя ожини. Плоди їдять сирими, з них готують варення, сиропи, прохолоджуючі напої, соком плодів фарбують тканини й алюміній.

У Західній Україні та в Білорусії люди готують цілющий чай: молоді листки ожини, дикорослої малини, лісових суниць в співвідношенні: 4, 2, 1 залишають на деякий час пов'янути, розминають, трохи скроплюють водою, загортають у чисте полотно і витримують в теплому приміщенні 2 доби. За цей час листки перебродять, зферментуються, виділяють приємний запах. Тоді їх швидко сушать і складають в дерев'яну або. бляшану скриньку, вистелену чистим білим папером, щільно закривають, зберігають у сухому і нежаркому місці. Заварюють так, як і натуральний чай.

Для лікування ентеріту (запалення тонких кишок), ангіни, для полоскання рота і горла при ангіні, для примочок при екземах готують такий відвар: 2 частини листків ожини, одна — квіток нагідок. Столову ложку суміші заварити 250 мл окропу,- настояти в теплому місці 20 хвилин. Приймати по 1 столовій ложці через кожні 2 години (6 або 7 разів на день). Такий відвар ефективно діє зовні при грибкових захворюваннях шкіри. Висушені плоди ожини, потовчені на порошок, змішують із цукром до смаку і дають дітям від проносу по пів чайної ложки тричі, протягом дня. Чай з листя чи з кореня ожини: 20 г на 200 мл води. По ХІ2 склянки тричі на день.

Варення з ожини.
1 кг ожини, 1 кг цукру, 1,5 склянки води (300 мл). Ягоди сполоснути водою, видалити плодоніжки і чашолистики, засипати цукром, поставити в прохолодне місце на 12 годин. Варити при сильному кипінні 25—ЗО хвилин, перекласти в скляні банки та ще тримати в гарячій воді 2—3 години.

Ожина з вершками.
1 склянка ожини, 2 склянки вершків, 25 г цукру. У вершках розчинити цукор, охолодити, докласти до ягід.

Компот із ожини.
З склянки ягід, 120 г цукру, 1 г цитринової кислоти, 2 л води. У гарячій воді розчинити цукор і цитринову кислоту, довести до кипіння, залити цим сиропом підготовлені ягоди, витримати годину.

Напій з ожини «Даугава».
З склянки ожини, 1,5 л молока холодного, 1 склянка цукру. Підготовлені ягоди ожини протерти через сито, докласти цукор, влити холодне молоко та добре сколотити за допомогою міксера. Після охолодження подати на стіл.