Фіто аптека - Дикоростучі їстівні рослини

СЕЛЕРА запашна (рос. сельдерей) — Apium graveolens L.

У здичавілому вигляді зустрічається на засолених грунтах та солончаках морського узбережжя південних областей УРСР. Холодостійка. Культурні форми походять від дикоростучої. Розводять їх в багатьох країнах як приправу до страв. Це — древня культура Єгипту та Риму. У нас селері несправедливо приділяється мало уваги.

Корінь, листя і сім'я містять різні речовини, які піднімають загальний тонус організму та підвищують працездатність, а саме — вітаміни С, В1, каротин, летку олію, солі калію, натрію, цукор, амінокислоти, білки, щавлеву кислоту тощо.

Гіппократ радив при розладнаних нервах селера повинна бути і твоєю їжею, і своїми ліками. Така властивість селери підтверджується і сучасною медициною. Селера містить речовини, які стимулюють діяльність залоз внутрішньої секреції, а ці залози мають величезне значення для гармонійного розвитку організму людини. За легендою, в напій кохання, який пили Тристан та Ізольда, разом з іншими компонентами входив і" сік селери. Відомо, що американці кладуть шматочки селери в коктейлі. В Японії з успіхом застосовується «селерова дієта» для лікування ревматизму:-протягом одного місяця хворі харчуються селерою, приготованою за різними рецептами.

Культивована селера має три різновидності: коренева, черешкова та листова. У кореневої крупні коренеплоди, округлі або плесковато-округлі, листя темно-зелене, блискуче, черешок порожнистий. Черешкова має широкі м'ясисті черешки, а коренева система не має потовщеного коренеплоду. У листкової селери коренева система дуже розгалужена і могутня, розетка листка велика, саме ж листя ніжніше, ніж у двох попередніх різновидів, черешок листка тонкий, ребристий, всередині порожнистий.

Селері властиві високі харчові якості. Коріння та листя містять фурокумарини з протираковою активністю. Сік свіжої селери допомагає вилікуватися від алкоголізму. Коренеплоди її застосовуються для лікування ревматизму, неврастенії та як сечогінне.

У книзі Валтера Шененбергера «Соки растений — источник здоровья» (М., «Знание».— 1979.— С. 107) відмічається, що селера стимулює загальну функцію нирок. Посилює виділення обмінних шлаків. Допомагає людям із слабкими нервами та залозами, при турботі, збудженні та швидкому втомленні. Особливо рекомендується при ревматизмі та для очищення крові. Старовинна таджицька медицина так описує властивості селери: вона відкриває закупорки, розсмоктує. Вживати її корисно при легеневій астмі, плевриті, болях у боці. Посилює та викликає апетит, викликає статевий потяг, посилює дію проносних засобів, відкриває закупорки в печінці і селезінці, діє сечогінно, чистить нирки і сечовий міхур; допомагає розчиненню камінців в сечовому міхурі, при лихоманках, ішіасові, подагрі, при болях у спині, та більшості хронічних простудних захворювань. Але медицина і попереджає: не можна вживати в їжу селеру після укусів отруйних тварин і комах, бо тоді селера посилює дію отрути. Також селера шкідлива для матерів, які годують груддю немовлят та для вагітних жінок. Виправляють негативні властивості селери вживанням ганусу.

Доза разового вжитку селери: листя — 9 г, відвареного коренеплоду — до 15. Від алкоголізму вживають свіжо приготовлений сік по 1 столовій ложці тричі на день. Біологічна активність селери, як і кожного організму, залежить від умов навколишнього середовища: клімату, родючості та хімічного складу грунту, фази розвитку, періоду доби, характеру оточуючої рослинності, пЬложення під сонцем тощо.

Лікарі рекомендують вживати селеру схильним до діабету, хворим на артрит та на ожиріння, а також тим, хто бажає мати струнку фігуру. Страва із селерою дає почуття ситості і допомагає не обтяжувати свій шлунок зайвими калоріями. В 100 г селери міститься лише 6 калорій.

У народній медицині селеру вживають при задишці, хворобах нирок і печінки, для зміцнення нервової системи, проти цинги, здуття (метеоризму), як збуджуюче статеву дію та при болісних регулах (місячних). У одному із старовинних рукописних травників Болгарії написано так: «Якби чоловіки знали усі властивості селери, то вони б засадили нею увесь город».

Селера — улюблена пряна овочева рослина. Споживають коренеплоди, листя та черешки. Листя і коренеплоди в свіжому, сушеному і засоленому вигляді — відмінна приправа до різних страв, їх додають і в консерви. Із свіжих черешків готують салати та гарніри до м'ясних страв. Вона має згубний та відлякуючий вплив на шкідника капусницю.

Салати з селери в розділі Фіто кухня